Paracetamol
Парацетамол — неопіоїдний знеболювальний і жарознижувальний засіб. Діє переважно в межах центральної нервової системи, підвищуючи поріг, за яким відчувається біль, і повертаючи до норми задану температуру тіла; на відміну від протизапальних знеболювальних, майже не впливає на запалення в самих тканинах. Застосовується при повсякденному болю та при гарячці.
Їжа на нього істотно не впливає, тож приймати можна як під час їди, так і без неї. Уся обережність щодо парацетамолу стосується печінки: саме там він розщеплюється, добовий максимум існує тому, що проміжок між корисною кількістю та шкідливою вужчий, ніж у більшості побутових ліків, а регулярне вживання алкоголю у великих кількостях звужує цей проміжок ще більше, через що дотримання максимуму важить тим більше. Багато комбінованих засобів від застуди та грипу вже містять парацетамол, і саме так зазвичай добовий максимум перевищується непомітно. АЛТ, АСТ і білірубін загальний — це лабораторні показники, які змінюються, якщо печінка зазнає навантаження, а з варфарином регулярний прийом може посилювати розріджувальну дію на кров, тому за антикоагуляцією стежать пильніше.
Нудота, блювання, біль під правими ребрами, незвична втома, темна сеча або пожовтіння шкіри чи очей після прийому означають, що слід невідкладно звернутися до лікаря. Те саме стосується будь-якої підозри, що добовий максимум було перевищено, навіть за доброго самопочуття, бо ураження печінки спершу може перебігати без проявів.
Довідкова інформація, а не медична консультація. Обговорюйте будь-які зміни з лікарем.