Пролактин — гормон гіпофіза, класична роль якого — вироблення молока після пологів. Поза цією ситуацією він здебільшого слугує маркером функції гіпофіза, оскільки стійкий надлишок пригнічує гормональні сигнали, що керують яєчниками та яєчками. Тому аналіз зазвичай з'являється тоді, коли досліджують цикл, фертильність або лібідо.
Даних за цим показником поки немає.
Підвищений пролактин найчастіше відображає доброякісну аденому гіпофіза, знижену функцію щитоподібної залози, вагітність або грудне вигодовування, подразнення грудної стінки чи вплив ліків, особливо антипсихотиків і деяких протиблювотних та антидепресантів. Помірні підвищення часто спричинені самим лише стресом під час забору крові й зникають у спокійно взятій повторній пробі. Низький пролактин сам по собі рідко має клінічну вагу. Підвищений результат — привід повторити аналіз і звернутися до лікаря, а не знахідка сама по собі.
Рівень зростає під час сну, при стресі, фізичному навантаженні, стимуляції сосків і навіть від самої венепункції, тож пробу зазвичай беруть уранці, у стані спокою, через кілька годин після пробудження; макропролактин — інертна зв'язана форма — може завищувати показник, і лабораторія може перевірити на нього. Пролактин читають разом із ЛГ, ФСГ, тестостероном або естрадіолом, оскільки його головна дія — пригнічення цієї осі, і зазвичай додають дослідження щитоподібної залози.
Референсні межі — це загальні значення для дорослих, вони залежать від лабораторії, методу аналізу, віку та статі. Для орієнтиру, не для діагнозу — обговоріть результати з лікарем.