Інсулін — гормон, який бета-клітини підшлункової залози вивільняють, щоб переводити глюкозу з крові до м'язів, печінки та жирової тканини. Виміряний після нічного голодування, він показує, скільки гормону потрібно підшлунковій залозі, щоб утримувати глюкозу натще на її рівні. Він свідчить радше про інсулінову сигнальну складову вуглеводного обміну, ніж про сам рівень цукру.
Даних за цим показником поки немає.
Підвищений інсулін натще найчастіше відображає інсулінорезистентність, коли тканини реагують слабко, а підшлункова залоза компенсує це посиленою секрецією; він також супроводжує надлишкову вагу, метаболічний синдром і синдром полікістозних яєчників. Низькі значення найчастіше вказують на знижену продукцію бета-клітин, як при тривалому діабеті чи діабеті 1 типу, а іноді просто спостерігаються у худорлявих людей з високою чутливістю до інсуліну. Інсулін не читають як самостійний вирок — те саме число означає різне залежно від глюкози поруч із ним. Один несподіваний результат — привід повторити аналіз і обговорити його з лікарем.
Аналіз потребує справжнього нічного голодування: будь-яка їжа, солодкий напій або навіть кава з цукром у попередні години підвищують його, а недавнє фізичне навантаження чи гостре захворювання зміщують його в будь-який бік. Терапія екзогенним інсуліном і препарати, що стимулюють секрецію, спотворюють показник, і саме тому в пацієнтів, які отримують лікування, перевагу віддають С-пептиду. Інсулін інтерпретують разом із глюкозою натще, з якої розраховують HOMA-IR, а також поряд із HbA1c і С-пептидом.
Референсні межі — це загальні значення для дорослих, вони залежать від лабораторії, методу аналізу, віку та статі. Для орієнтиру, не для діагнозу — обговоріть результати з лікарем.