Цистатин C — невеликий білок, який із постійною швидкістю виробляють майже всі ядерні клітини і який майже повністю виводиться нирками. Його концентрація в крові відображає, наскільки добре фільтрують клубочки, тому він слугує маркером фільтраційної функції нирок. На відміну від креатиніну, він мало залежить від м'язової маси, що робить його корисним тоді, коли креатинін важко тлумачити.
Даних за цим показником поки немає.
Підвищені значення найчастіше вказують на зниження клубочкової фільтрації — чи то через гостре ураження нирок, чи то через хронічну хворобу нирок; вони можуть також з'являтися при надмірній активності щитоподібної залози та при застосуванні кортикостероїдів. Знижені значення трапляються рідше і мають мало самостійного значення, хоча знижена функція щитоподібної залози може зсунути результат донизу. Цистатин C зазвичай змінюється раніше за креатинін, коли фільтрація починає знижуватися. Один результат поза межами норми — привід повторити дослідження й обговорити його з лікарем, а не висновок сам по собі.
Стан щитоподібної залози, системні кортикостероїди, куріння, ожиріння та поточне запалення можуть зміщувати значення незалежно від функції нирок, а методи визначення різняться між лабораторіями, тому повторні дослідження краще робити в тій самій лабораторії. Його читають разом із креатиніном, сечовиною та ШКФ, оскільки ШКФ часто розраховують лише за цистатином C або за цистатином C разом із креатиніном. Сечова кислота більше говорить про пуриновий обмін і подагру і пов'язана тут лише опосередковано.
Референсні межі — це загальні значення для дорослих, вони залежать від лабораторії, методу аналізу, віку та статі. Для орієнтиру, не для діагнозу — обговоріть результати з лікарем.