Zinc
Цинк — есенційний мікроелемент, який організм не здатен синтезувати й отримує з їжею або добавками. Він виступає кофактором сотень ферментів, залучених до синтезу ДНК, загоєння ран, оновлення шкіри та дозрівання імунних клітин. Добавки застосовують переважно для корекції або профілактики дефіциту, а також приймають для підтримки імунітету та для шкіри.
Цинк приймають з їжею здебільшого тому, що натщесерце він подразнює шлунок і може спричиняти нудоту. Він конкурує за всмоктування із залізом, тож при одночасному прийомі сульфату заліза й цинку кожного з них засвоюється менше; він також зв'язує антибіотики тетрациклінового та фторхінолонового рядів, зокрема доксициклін і ципрофлоксацин, у комплекси, які проходять транзитом і не всмоктуються, тому їх розводять у часі з цинком. Головна причина не подовжувати високе споживання нескінченно — мідь: цинк і мідь мають спільний шлях всмоктування, і стабільно високий цинк непомітно знижує рівень міді, що своєю чергою впливає на утворення еритроцитів.
Стійка нудота або біль у шлунку, що не минають при прийомі добавки з їжею, а також нова втома, блідість чи оніміння й поколювання після місяців високого споживання — підстави звернутися до лікаря, а не коригувати щось навмання. Тим, хто приймає доксициклін, ципрофлоксацин або призначене залізо, слід запитати в лікаря чи фармацевта, як розвести прийоми в часі.
Довідкова інформація, а не медична консультація. Обговорюйте будь-які зміни з лікарем.