Сечова кислота — кінцевий продукт розпаду пуринів, які надходять як з оновлення клітин, так і з їжею. Більша її частина виводиться з організму нирками, тому рівень у крові відображає баланс між тим, скільки її утворюється, і тим, скільки виводиться. Вона говорить про пуриновий обмін і ниркову обробку, а не лише про фільтрацію нирок.
Даних за цим показником поки немає.
Підвищена сечова кислота найчастіше є наслідком багатої на пурини дієти, алкоголю, ожиріння чи метаболічного синдрому, зниженого ниркового виведення або швидкого оновлення клітин; вона становить біохімічне тло подагри, хоча в багатьох людей із високими значеннями напад так і не розвивається. Діуретики та ацетилсаліцилова кислота в низьких дозах підвищують її, тоді як лозартан і препарати, що знижують рівень уратів, її зменшують. Знижені значення трапляються нечасто й найчастіше пов'язані з втратами в ниркових канальцях або з певними ліками. Інтерпретація належить лікареві, особливо за наявності суглобових симптомів.
Голодування, алкоголь, рясний прийом їжі, зневоднення та інтенсивне навантаження перед забором крові зміщують значення, а під час гострого нападу подагри воно може бути оманливо нормальним. Її читають із креатиніном та ШКФ, щоб оцінити, чи порушене виведення, і з обмінними маркерами, як-от глюкоза та ліпіди, з огляду на те, як часто вони змінюються разом.
Референсні межі — це загальні значення для дорослих, вони залежать від лабораторії, методу аналізу, віку та статі. Для орієнтиру, не для діагнозу — обговоріть результати з лікарем.