Гемоглобін — це залізовмісний білок усередині еритроцитів, який зв'язує кисень у легенях і вивільняє його в тканинах. Виміряне значення — це концентрація цього білка в цільній крові, тому воно говорить про киснево-транспортну здатність крові, а не про якийсь окремий орган. Це центральний показник загального аналізу крові та звичайна відправна точка, коли розглядають анемію.
Даних за цим показником поки немає.
Знижений гемоглобін найчастіше відображає анемію, яка сама по собі має багато причин: дефіцит заліза, вітаміну B12 або фолієвої кислоти, крововтрата, що може бути повільною й непоміченою, хронічне запалення або хвороба нирок, а також розведення крові під час вагітності. Підвищені значення найчастіше є наслідком зневоднення, яке згущує кров, а також трапляються при курінні, житті на висоті, хронічній хворобі легень або, рідше, при захворюванні кісткового мозку з надлишковим утворенням еритроцитів. Жоден із напрямків сам по собі не називає причини. Один результат поза межами норми — привід повторити аналіз і обговорити його з лікарем, а не діагноз.
Стан гідратації — головне короткочасне спотворення: втрата рідини підвищує значення, а надлишок рідини знижує його, а перебування в положенні лежачи протягом певного часу перед забором крові може трохи змістити його вниз. Куріння та висота підвищують його хронічно, а тривалий прийом НПЗЗ, таких як ібупрофен, напроксен чи ацетилсаліцилова кислота, або антиагрегантів, таких як клопідогрель, може знижувати його через шлунково-кишкову крововтрату. Показник оцінюють разом із гематокритом і кількістю еритроцитів, а передусім — із MCV, MCH та RDW, які класифікують тип анемії; зазвичай далі йдуть феритин і показники обміну заліза.
Референсні межі — це загальні значення для дорослих, вони залежать від лабораторії, методу аналізу, віку та статі. Для орієнтиру, не для діагнозу — обговоріть результати з лікарем.