Загальний холестерин — це сума холестерину, який переносять усі ліпопротеїнові частинки крові, насамперед ЛПНЩ і ЛПВЩ, з меншим внеском частинок, багатих на тригліцериди. Сам холестерин є структурним компонентом клітинних мембран і попередником жовчних кислот, стероїдних гормонів і вітаміну D. Показник дає грубе узагальнення транспорту ліпідів і довгострокового серцево-судинного ризику.
Даних за цим показником поки немає.
Підвищені значення найчастіше відображають поєднання харчування та генетики, а помітно високі результати ставлять питання про сімейну гіперхолестеринемію; гіпотиреоз, холестаз, нефротичний синдром, погано контрольований діабет і деякі ліки також підвищують його. Низькі значення рідше становлять проблему самі по собі, але можуть супроводжувати гіпертиреоз, захворювання печінки, порушення всмоктування або тяжку хворобу. Оскільки загальний показник змішує атерогенні та захисні фракції, нормальний загальний холестерин може приховувати низький холестерин ЛПВЩ або високий холестерин ЛПНЩ, а підвищений сам по собі не є діагнозом. Лікар оцінює його в контексті загального серцево-судинного ризику.
Значення змінюються при нещодавній хворобі, вагітності, зміні маси тіла та стані щитоподібної залози й тимчасово знижуються протягом тижнів після гострої інфекції або інфаркту міокарда; положення тіла та тривале накладання джгута можуть трохи їх підвищити. Статини, такі як аторвастатин і розувастатин, знижують його, тоді як деякі антипсихотики та антидепресанти підвищують. Загальний холестерин розглядають разом із холестерином ЛПНЩ, холестерином ЛПВЩ, тригліцеридами та холестерином не-ЛПВЩ, додаючи аполіпопротеїн B або ліпопротеїн(a), коли оцінка ризику потребує більшої роздільної здатності.
Референсні межі — це загальні значення для дорослих, вони залежать від лабораторії, методу аналізу, віку та статі. Для орієнтиру, не для діагнозу — обговоріть результати з лікарем.